Слова переписую,
рядки розриваю навпіл,
в цитатах заїжджених
ще досі шукаю сенс,
чомусь замість крапки
стоїть істеричний смайлик,
мовчання пригнічує,
скажи мені щось іще.
Слова не повторюють,
їх вписують у історію,
і тільки одне з них
навіки моє. Моє!!!
А що буде далі?
Це знає десь хтось за обрієм.
Сьогодні твій вирок:
"Залишимо все як є".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430556
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: Мак Леланд