Немов вода, душа моя безкрая -
В ній почуттів бушує ураган.
Що далі я робитиму - не знаю,
З проблемами лишився сам на сам.
Ніщо мій розум більше не хвилює,
Не змушує замислитись над чимсь,
А ураган в душі бушує і бушує...
Усе, що хочу - поділитись з кимсь.
Та як знайти того,хто зрозуміє,
Єдину ту, що дана із небес,
Єдину ту, що втішити зуміє
До того часу, поки ще не щез?
До поки ще я можу повернутись -
Ще поки світло у моїй душі
Достатньо сильне, щоб змогти позбутись
Тієї пустки, що, здається, назавжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430457
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: Votal...