знову і знову життя підносить сюрприз,
ці всі забаганки, цей дамський каприз.
удари в обличчя, а в грудях болить,
бий скільки хочеш, хай навіть горить.
не впаду, не зламаюся більше ніколи,
пройшов всі уроки старої наівної школи.
біль тимчасовий, а може я просто вже звик,
жити з цим відчуттям, і краще б я зник.
та ні, я ж обіцяв, обіцяв я собі, удари тримати,
щоразу вставати, після падіння на мати.
мене не зламати, і дух мій вам не спіймати,
вільний душею, і долю в руках я буду тримати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430367
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: Sirko