Заглянь у нічне вікно,
Це такі неземні якісь чари...
Згадаєш, що було давно
Як побачиш сумні оті хмари.
Зараз видно лиш сіре небо.
Десь ззаду блискавка горить.
Здається, мені нічого не треба...
Та це всього лиш на мить.
Вночі після дощу так пахне...
Повітря пахне...напевне літом...
І все навколо тихо стихне...
Стомлене цілим світом...
Видно блискучу свіжу росу
У природних нічних вогнях,
Смертним ніколи не стане часу
Поплавати на нічних кораблях!
І все ж повітря дуже п'янке...
І спалахи блискавки такі гарячі.
А відлуння грому таке дзвінке...
А хмари повільні і дуже ледачі...
У небі нічному летить літак,
Гублячи за собою білий шлейф...
Я хочу залишитись віч-на-віч, отак!
Як прийде до мене нічний отой ельф...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430198
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2013
автор: Ліда ♪ ♫