чиєсь віщування

бо  у  мене  під  шкірою  розцвітає  чиєсь  віщування
на  промолене  небо  просріблених  клятв
точить  пряжу    старе  простирадло
порахованих  подихів
що  намріяла'м  вдаль
ниють  в  боці  слова    смолою  запечені
випасаю  самітную  лань
торохтить  павутиною  ніч  
приречена
пустоцвітів  червоних  в  загоєний  шрам
       в  ноги  падають  крихти  звінчаних  крил
       табунами  достиглих  днів-шершнів
       і  ожиною  серце  ділить  приплив
       щоб  просіявся  час  в  дарований  перстень
сню  туманами  запах  мокрих  ялиць
і  на  спицях  гойдаються  гори
навіть  вірші  іржавіють  з  камінних  лиць
навіть  голос  калікою  стогне
               і  в  обвеглені  камиші
вишні  падають  співом
ти  мене  ось  тут  залиши
поміж  літа
в  чужому  вирію

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430149
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2013
автор: Нова Планета