Жила на світі дівчина одна.
У неї було два крила.
Носила світло у собі вона ,
Допоки зло не увірвалося в її кімнату.
І ще секунду вільною була,
Та враз закрились клітки ґрати
І загнане у пекло те дівча,
Як пташка стало задихатись.
Тендітне серце пронизав жорстокий біль,
Про порятунок вітер їй просив
Але ніхто не чув його молитв
Й безмовним став для неї світ.
Все тихші і журніші стали звуки
Не чутно майже серця стукіт
Лише вогненні крові краплі
Стікали шумно , щоб навік проклясти
Те зло яке забрало сонця квітку,
Щоб знищити, убить його навіки
Хоч стало вже занадто пізно
І дихання вже зупинилось.
Але жила на світі дівчина ота ,
В якої було два крила ,
Носила світло у собі вона .
Та вже нема її і темно у кімнаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430062
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Її лиш тінь