«Незабаром прокинеться той, хто не спав!»
Як же він прокинеться?
«Ти відчуєш Його дотик надприродній!»
Я не зможу вийти за природні рамки!
Рамки.
О, Боже, як це… рамково?
Смішно!
Смішно не мені, а моєму тілу!
Я ж – плачу!
«Сьогодні ти відчуєш силу горіння!»
Швидке горіння!
Тепло та світло!
Полум'я і дим!
Чого люди прагнуть до найабстрактніших світоглядних понять?
А чого люди прагнуть до конкретного виду понять?
І хто сказав, що в разі виходу за межі абстракції вона стає хибною?
Дійсно, все так рамково.
Ні, ми не прокинемося, бо ми ж і не спали.
Сон — періодичний, ми ж – вічні у своїй тупості!
Вимкнута свідомість і знижена здатність ЦНС реагувати на буття -
Це не сон, це - життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430006
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.06.2013
автор: Евгения Колчина