Вже, кажуть, зробила я крок у доросле життя
Та ще так дитячо, наївно я вірю у диво
Цим світлим рокам не прийде забуття
І навіть коли на шляху моїм стане вже сиво
І школу закінчила й встигла вже трішки пройти
Та ще у негодах до тата, в сльозах я тікаю
І мамі розказую, як важко буває іти
Й при слові лікарня я інколи важко зітхаю
І страхи дитячі вертають мене у роки
Коли я, як зараз, так страшно боялася грому
І як ображаюсь, то руки у мене в боки
І хату ,буває, приводжу я до розгрому
Вже, кажуть, пройшли безтурботні роки
Та я з усмішкою до них ще не раз повернуся
Я з сестрою своєю постараюсь в два кроки іти
І додому прийшовши завжди буду кликать "Бабуся"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429963
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Стелла