В день мого утиску я тебе запитаю про мир.
І запитуватиму все вчора і позавчора.
Еліезер, гершоме,
Еліезер.
Мигдалем перестиглим зорять твої очі.
Покаяння – найперша ця музика,
Яку чув ти, сповитий трепетом
Не розспіваних сяйвом пісень.
Міста оточують себе міфами,
Бо сподіються на нові дні,
А міф оточив тебе собою.
Йому так хочеться,
Щоб ти не розтратив Вічність.
Тож,еліезер,мій гершоме,
Еліезер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429844
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2013
автор: Олена Ганько