В метастазах амальгами,
У безмовності дзеркал,
Лезо голить років шрами
Що покроїв без лекал.
На тверезу - клав стібочки,
На Покрову, в каяття.
А на п`яну, скла кусочком,
Знов до крові - на шмаття.
Дні за днями зшив нитками,
Наступивши на гортань.
Грав в мовчання з двійниками
У дзеркалах без питань.
Лиш в безмовності я чую -
Трепіт крил? Чи стук копит?
Все облишив і лечу я?
Чи у стійло - до корит...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429801
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2013
автор: Олександр Деркач