Якщо тобі сумно - піди до води
Або подивися на вічні вогні
Стихії не відданні часу і долі
ніяк не загинуть в далекій неволі
Але тут існує якась таємниця
Її не дізнається ні звір , ні птиця
Чому ці стихії не можуть , хоч часом
Горіти і вилити всі сльози разом
Якщо тобі важко – здійми очі в небо
Там безкінечність, там все що нам треба
Спокій і тиша, чого так бракує
Впевненість в більше, що вічність лікує
Вогонь заспокоює, дарує натхнення
Вода забирає сумне сьогодення
А небо лікує нас від думок
Що ми несемо неначе той вирок
Природа – то сила наша, енергія
Повітря чистіше, думки, елегія
Наповнена силою і вдячна землі
За те, що живу і бачу ці дні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429754
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.06.2013
автор: mariya_kowka