Вона танцювала танго,
Із пристрастю, у вогні,
Покірна, неначе бранка,
Нескорена, мов пісні.
Горіла – і не згорала,
Пила, мов хмільні меди,
Гарячий латинський спалах-
Єдиний хміль у житті.
Чи то прощалась із танцем,
Чи то вітала паркет,
І уночі, й спозаранку
Горів її силует.
То ніжно, а то сердито
Розправила два крила,
Немов у пустелі квітка –
Танцює танго сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429300
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2013
автор: Siya