Останній день весни

(Друзі,  обов*язково  відповім  на  всі  ваші  коменти,  але  пізніше  -  аграрний  цейтнот.  :)))  )
             
Мандрує  днина  полем,  до  кінця
П'янливого  травневого  буяння,  
Щоб  ніченьки  прийняти  покаяння,  
У  повечірній  кіпті  каганця.

Тінисто  проступають  на  шляху,
Витягуючись  струнками  слідочки.
Складають  крильця,  ніби  янгілочки
Метелики,  в  кульбабовім  пуху.

Куріпки  учиняють  променад,
Виводячи  курчат  на  стежку  лячно.
Скрипалить  коник  сватанку  гарячно,
Смичками  ніг,  на  крильцях  взявши  лад.

Позір  дрімотний  кинувши  на  світ,
Стуляють  вії  пелюсток,  ромашки.  
А  сонечко  ятрить  акацій  кашки,  
Загаявшись  в  хитросплетінні  віт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429282
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.06.2013
автор: Осіріс