коли б ваші думки безсилі
нагромаджені досвідом і полином
розгортали б спотворені крила
заганяючи клин за клином
і втікали б години гадюкою
і сміялись у слід кохані
ви б так само ставали жорстокими
і так само топтались на грані
ваші очі не пирскали б світлістю
ваші тексти були б гіркими
і так само би вашою милістю
розростались полями полини
я б хотіла це взяти - і вимкнути
все з нового листка почати
та не встигло би й світло блимнути -
ви б також перестали мовчати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429213
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: Наталка Тактреба