Колись і ти її згадаєш,
В обіймах іншої,вночі,
Відчуєш,що лише її кохаєш
Та буде соромно це визнати тобі.
І тільки потім зрозумієш,
Що руки ці,які так обіймають,-
Це не те,про що ти мрієш,
Вони ж тебе взагалі не знають!
Вона...Вона з"являється у сні...
Приходить,обійме і поцілує...
Зачне тихенько наспівувать пісні
І душу аж тобі милує.
І просинаєшся у сні від болю,
Серце розриває на шматки!
Гарячий ніби то від зною,
Бо це-не гра і люди-не ляльки!
І відкриваєш сонні очі
З надією побачити її
У тінях зачарованої ночі,
А там нема,нема її!!!!
А збоку є,лиш не вона...
І з сумом ти це все сприймаєш.
Її небуде і її нема!
Зрозумів тепер ти,що кохаєш...
Зрозумів...та що тепер робити?!
Тепер вже ти її не повернеш!
Лишається одне-просити,
Щоби прийшла...коли заснеш!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429192
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: Мишонок