Чорно-біле німе кіно сьогодення...
Час в прострації.
Натовп крізь мене пливе.
Музи немає, немає натхнення.
Маски нації
Все зруйнували живе.
Хвороби людей не лікуються часом.
Час - тільки день,
Днів в житті не злічить.
Люди вже звикли до своїх масок.
Люди вже звикли.
Без масок не жить.
Кожен - актор у своєму театрі.
В кожного - роль, а в тій ролі душа.
Ховаємо лиця, що навіть не варті
Ні скарбів світу, ні, навіть, гроша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429067
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: almost_happy