Люди.
Не забувайте, що ви люди.
І що живите ви, як Божі діти,
А не паскуди.
Тож цвітіть, як квіти,
Кохайте своє літо.
Спішіть же зараз жить.
Дітей своїх любіть.
Плекайте всей душою.
Повазі їх учіть.
І тільки ж не мовчіть,
Коли вас б’ють рукою.
Люди.
Не забувайте Бога.
До Раю ж, а не в пекло,
Се ваша є дорога.
Хоч і до пекла легко,
Але ж в Раю, як вдома.
І на плечах не втома,
А Божая рука,
Все силой того грому
Веде нас та плека.
Люди.
Ви тільки не зігніться.
Не станьте же рабами.
За волю ту ж боріться,
Що здобував роками
Великий наш народ
Своїми же руками.
Не забувайте маму
І батька поважайте.
Люди.
Подібних не вбивайте.
Не йдіть проти природи,
Що вас на світ явила.
І не копіть ту злобу,
Що у душі все гнила.
Не забувайте люди,
Що ви всі діти Божі.
Не будьте, як паскуди.
На Батька будьте схожі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428931
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2013
автор: Сашко Ткаченко