Пересічним мене обзивають,
Та не кажуть, що ж я пересік,
Та, напевно, й самі те не знають,
Що за паспортом я чоловік.
Що записаний громадянином,
Без відмітки, що щось пересік,
Я завжди відчував себе сином
України – багатства засік.
Хто завжди так мене обзиває,
Сто разів вже кордон пересік
І мене він таким же вважає,
Хоч осідлий я тут чоловік.
Ображатися права не маю,
Він мов циган мандрує щодня,
Я дивуюсь, та не обзиваю,
Хоч йому я чужий, не рідня.
16.05.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428847
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.06.2013
автор: Георгій Грищенко