І скільки смертей,і скільки стаждань,
втопилась,повісилась,збило авто!
Є,здається книга покарань,
- душі смертних у ніщо.
І хтось гортає ті сторінки,
і кожен день нове життя
забирає!Та мало. Скільки,скільки?
- автографів не знайшло каяття!
Була людина- й нема її,
А здається,що бачив вчора,
Всі ми згораєм на вогні
- і так кільцева,те саме коло.
І в Парижі там,і в Черкасах тут
Ми рівні,як голі долі-болі
всі кінці в кінці віддають,
- ми воля у неволі!
І якось так гірко,і якось так тяжко,
ті сльози,ті болі.та печаль
Ми всі в одній серіїї бідолашні,
-без відповідей та без питань!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428840
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2013
автор: Натаніель7