Осторонь стою…

Багато  зусиль  потрачено  для  того
щоб  навчити  людей  чогось  нового.
Та  все  що  ми  маэмо  в  результаті
придавлена  душою  боргова  оплата.

Про  заповіді  Бога  всі  давно  забули...
Немає  правельних,  їх  злі  вчинки  взули!
Навчатння  не  створено,  та  є  досталь  пророків
Їх  передбачення  міняєтся  через  кожних  5  років.

Навіщо  страждати,  ніхто  не  судить  проти  волі
коли  збоку  стоїш  від  втілення  долі!
Так  не  мішався,  і  зла  наче  і  не  робив
а  зостався  крайнім  у  ваші  хаті,  от  ваш  прорив...

Вибирай  що  краще?  Протягнути  на  допомогу  руку
чи  байдуже  спостерігати,  на  чиїсь  важкі  муки!
За  ледарство  інколи  розплата  буває
Та  в  цьому  світі,  лиш  Бог  керувати  має!

А  совість  у  людей  сьміх  навіває
Де  ви  її  бачили?  В  фільмі?  Та  й  хто  його  знає...
Переді  мною  постає  одне  питання
для  нас  життя  це  просто  розвязка  рівняння...

Кажете:  -  Навіщо  себе  іншим  то  дарувати?
-  Якщо  чудово  і  самому  можна  проживати!
Та  всеж  таки  міг  би  з  місця  піднятись
Та  не  бажаєш,  заради  друга  старатись...

Зусилля  власні  завжди  будуть  в  ціні
Та  хто  тоді  допоможе  коли  потрібно  буде  мені.
Звісно  той,  кому  я  допоміг
він  ступить  з  порадами  в  мій  дім  на  поріг!

2009

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428695
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2013
автор: Капітошкове серце