Сміємось над собою,
Що ми такі, як є,
Відплатою хтось злою
Нам каже хто він є.
1
Говорить мама доні,
Була як молода,
Така як ти сьогодні,
Була дурна, дурна.
Ти збереглася дуже,
Сказала доня їй,
Так ляпнула, мій друже,
По щирості своїй.
2
Впіймав рибалка рибку,
Звичайно золоту,
Невже зробив помилку,
Подумав на льоту.
А рибка попросила,
Мене ти відпусти,
У мене є ще сила
Зробить, що схочеш ти.
Але одна умова
Сусіду вдвічі більш,
Рибалка – згоден, мовив,
Роби лише скоріш.
А однооким зможеш
Зробити ще й крутим?
А та - все як ти хочеш
І зникнула за тим.
І одноокий злюка,
Що став іще й крутим,
Радів, як та зміюка,
Сусід же став сліпим.
Від того ні рибини
Цей злюка не впіймав
І є цьому причина,
Його так Бог скарав.
12.05.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428661
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.06.2013
автор: Георгій Грищенко