Дай йому щастя справжнього, Боже,
Від злих людей його захисти.
Хто не любив, зрозуміти не зможе
Але як ніхто зрозумієш все ти.
Я більше для себе не буду просити,
Все, що потрібно тепер в мене є.
Був час я хотіла когось полюбити
І ти відповів на прохання моє.
Тепер не за себе щоночі молюся,
Про свій егоїзм забула давно.
Зустріну його іще раз, посміхнуся,
А більшого, мабуть, не буде дано...
Нехай він сердечної болі не знає,
Хай рани душевні його заживуть.
Коли прийде час, він когось покохає,
А я і одна проживу як-небудь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428584
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.05.2013
автор: Валерія Донецька