Запалю удосвіта свічу.
Хай сльозою віск стікає долу...
Ні, не плачу! Просто я плачу'
за шалену мрію за тобою.
Ніби все давно вже поросло
згірклою травою і полином,
мрію за тобою всеодно,
тінню сну щоночі в твоє серце лину.
Загортаюсь в шепіт голосу твого,
прислухаюся до стуку твого серця
і щораз закохуюсь ,як вперше,
у блакить твоїх очей і їх вогонь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428538
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2013
автор: Meggi