Сонце сходить і заходить.
Осінь зимоньку приводить.
За зимою йде весна,
Літо зваблює вона.
Вітер хмари розганяє.
Лист росте і опадає.
З квітки ягідка виходить.
Гусінь метелика виводить.
День іде у темну нічку
Там лелека прямо з річки
Дівчиноньку пригощає
Й вже малятко сповивають.
Ось воно на ноги стало,
Досвід і знання надбало,
Полюбилось , одружилось,
Своїх діток народило.
Посивіли твої діти,
Онучок рясніють квіти,
Правнучка в дворі ганяє…
Все іде , і все минає.
Не та сила , стать і врода -
Та прожитого не шкода.
Все, що зміг, зробив любимим -
Заслужив на відпочинок…
Сонце в обрій , місяць сходить.
Все змінюється і проходить.
Земля і люди відпочивають.
Час тече і все минає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428508
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.05.2013
автор: БГІ