Замріяна та тиха, мовчазна.
Вбирає в себе ультрафіолет.
Така тендітна, ніжна та легка,
що хочеться сховати від людей.
В її очах жадана висота.
В її очах я міг би загубитись.
Із вуст її злітає німота
мелодією щирості у тиші.
Наповнена любов’ю до життя
грайливо посміхається до сонця.
В її словах відверта простота
та глибина душі в тілесній оболонці.
Вірш написаний сьогодні вранці для дівчини з якою я мав насолоду познайомитися у сонячному Бердянську.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428402
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2013
автор: Олександр Чорний