в душі у нього майже пустка.
В душі у неї майже ураган.
Вона примхлива, емоційна боягузка.
А він зациклений і замкнутий теран.
Він грубий він упертий він прямий,
Його ширшаві доторки незграбні.
Її дратує його погляд ледь німий,
І його руки, що по тілу ніби граблі.
Вана заплутана і звивиста, грайлива,
Йому так хочеться її частенько придушити.
Вона гнила, двояка і фальшива,
Та має право по землі ходити.
В душі у нього майже пустота.
В душі у неї майже урагани.
Його притягує її фальшива простота.
ЇЇ притягує ця посмішка терана.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2013
автор: Юля Новохацька