В моїй душі стоїть стіна
зі слів несказаних тобі.
І з кожнем днем все більш вона
Зриває дах на голові.
В моїх долонях сохнуть мрії,
Що випали з очей слізьми.
У цих очах нема надії -
Згубилась в закутках пітьми.
Ти не питай у мене, хто ми,
Бо я змовчу. Бо слів нема.
Моя любов – суцільна втома.
Твоя любов – вічна зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428290
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2013
автор: almost_happy