Старенька бабця там з візком
По вулицях старого Львова
Бродити буде під дощем
Та що кому до того?
Її син вигнав з дому…
Ходити буде манівцем
Нікуди й ні до кого …
Ходити буде так далеко – близько
Із нею в парі соліпсизм і дощ.
Аж на дорогах стане слизько –
В парку зима. На столі борщ.
Пройде хтось, поглядом мине
Й помчить навпомацки додому,
Ніби сліпий, не зрозумів нічого.
Він йде туди, де на столі їда,
де є сім’я.
А вона… А що вона?
Вона піде до церкви й на колінах
Молитися буде за свого сина,
Того, хто вигнав з дому…
Та що кому до того?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42825
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.10.2007
автор: nezilovana