вісім (сонет)

з  гарячого  настою  антитрав
покошені  хмари  сипляться
(ножем).  на  піввечір  зникнеться.
згорни  мене  під  шкіру  покривал.

той,  хто  під  восьмим  насипом  вмирав
в  п  ́ятниці  на  чолі  босий  поститься.
ріже  хмари,  на  груди  горлиці
накладає.  горлом  котиться  гул  октав.

забери  його  білою  родимкою  в  дім.
все  закінчиться  в  присмерть  скоро,  окрім
нього,  що  хмари  під  вікна  косив.

і  я  плакав,  як  мостив  діри  горлицям  хтось.
всім  наглухо,  векторно,  віддзвонив
той,  що  хмари,  а  ти  біди  знось.

і  мовчи.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428221
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2013
автор: kappa