із кутика губ, стікає крапля,
багряна й гаряча , впаде у завтра,
і хвилі розіб'ють низькі береги,
і ріки наповнить кров і піна ,
під сонцем палають , смердючі міста ,
ледь видно усмішку ,на отруйних устах
це все так прекрасно під місячним сяйвом
лиш попіл і хмари диму від згарищ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427975
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: Устим Гаркавий