Затримай дихання, її не потривож!
Тут тайна, таїнство, таємна сталась тиша.
Кохання щойно справжнє відбулось!
І душі навіки разом сплелися.
Тримала руку не свою, його.
Так ніжно, злегка, вперше несміливо.
Любов раділа: "Сталося, вдалось!"
І почуттів, шаленства справжня злива...
Минали дні, секунди і роки,
і знов сльозинка в коло концентричне
упала. Разом. "Тільки не мовчи."
Руйнує зрада все, а, часом, вічне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427839
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: fire_maroder