Сни сповзають із пліч, простирадла ховають сумління.
Загорни оцю ніч і ще довго десь поруч тримай.
Я чекала тебе, як єдиного свого спасіння,
Та згорає усе. І на черзі вже мій небокрай.
Ти розкажеш мені, як всміхається сонне світання,
Як минають всі дні і безболісно нишкнуть вітри.
А між нами - вірші. Тільки трішечки рим і питання.
Всі питання про вічне в моїй порожнечі зітри.
Сни сповзають із пліч. Прокидається сплетене щастя.
Залишайся на відстані доторку тихих доріг.
Кожна зустріч з тобою - неначебто віри причастя.
Сповідайся собі. Головне - аби ти це зберіг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427789
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: Fairytale