І твоє "пробач" мені зовсім не в тему,
Я його не чекаю давно,
Люди, вирішіть ви цю дилему:
"Ну навіщо прощати його?"
Я давно не люблю цього слова,
Бо воно часто давить на жалість,
Й не вирішує "самую малість" ,
Косяки прикриває його.
З уст твоїх це звучить якось сухо,
Ну пробачу, що далі, пітьма?
Я вже звикла справлятись сама.
І без тебе не холодно, віриш?
Я не люблю твого "Пробач",
Воно трухле, як і твоє кохання,
"Люди змінюються" -зовсім не правда,
А кохання як й не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2013
автор: не_твоя