Я втікаю від тебе уже котрий рік.
Напевно, ще ніщо не давалось так важко,
Як знімати закоханість з твоїх повік.
Знов заганяю оті знавіснілі мурашки.
Що робити, як доторк твоїх диво очей
Знову змушує серце оскаженіло битись
і без того не зібрані з сотню мінливостей гадки
ще раз зустрічатись й тоді остаточно губитись?
Й спотикнувшись, впадаю у твої обійми.
Так не хочеться з них вириватися знов.
Як же так, неприборкана й непокірна
Тобі вірна, мов зчарована кимось на кров?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427547
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2013
автор: Незрозуміла