Любов – то загадкове почуття,
Душі із нею, невідомий спокій.
І нам без неї порожньо на серці,
З любов'ю зовсім інший світ…
Вона, мовби загадкова примара,
На світ, змінює погляд будь-який,
З глузду зводить владою свою,
Та наливає повний келих щастя й горя…
Змішавши в келиху частини,
Смакуємо ми біль,
Який приймаємо за щастя,
Та ревнощі навпіл з ласкою...
Любов знову змішала масті,
І кожен хід сюрпризом нам.
І кожен подих - політ серцям,
І кожен погляд манить.
Торкання - новий помах крил,
Душа з душею – моноліт,
Любов – непізнаний магніт,
Не ремесло і не мистецтво.
Нехай повік в душі твоїй панує,
Потік любовної вірності,
Щоб ти пізна в житті,
Любові – загадковий поклик!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2013
автор: архангел