Зірка падає із неба,
Ми загадуєм бажання,
Що нам конче зараз треба
Для земного виживання.
Та без нашого зусилля
Нам нічого не добитись,
Без уміння і безкрилля
Мріям нашим не здійснитись.
Годі нам сидіти й думать,
Що за нас все зробить небо,
А ми будем жити й хрумать,
А самим робить не треба.
Якщо влада давить й мучить
До зірок звертатись годі,
Гарбуза їй треба всучить,
Як це прийнято в народі.
Не кажімо якось буде,
Ми усе перетерпіли,
Положімо хрест на груди
І робімо що схотіли.
Бо в народу влада й сила
Й щоб змінити злу годину,
Як нас мати научила –
За роботу, дочко й сину.
21.04.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427403
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.05.2013
автор: Георгій Грищенко