Ти колись зрозумієш ким була я для тебе,
заварюючи каву щоранку і роблячи перший ковток
з гірким напоєм я пила пам'ять наших поцілунків,
не хочу й думати про кількість над один одним перемог...
Тобі так зручно ображатись,я не бачу справжньої причини
невже це просто примітивний привід для втечі?
я змучилась в собі копатись і шукати у словах провину,
заповни хоч дзвінком безодню сірої порожнечі.
Якби на день ти вдів на себе мою душу й занурився
в мільйон моїх думок про тебе, і про незрячість іншого,
що діється навколо наче в матриці, навчився
мене справді відчувати і не мати більш ріднішого...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2013
автор: owl silence