Опале листя на землі
Кружляє в вітра каруселі
Думки пригнічені й сумні
Не підпускає до оселі....
Опале листя шелестить
Немов слова складати хоче
В незнанні обрії летить,
То серед дня, то серед ночі...
Опале листя мерехтить
Вогнем природним та яскравим,
Як нас приваблює блакить,
Ми швидше беремось до справи
Опале листя за вікном
Складає ковдру кольорову
Дрімає міцно тихим сном
Чекає зістріч ту зимову.
Опале листя знову й знов
Приносить щирі сподівання
Чи то знайти свою любов,
Чи то не втратити кохання...
Чи то, щоб думи всі твої
Були незаймані й веселі...
Опале листя на землі
Кружляє в вітра каруселі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427231
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2013
автор: Лоя Сафар