А навчіть мене бути щасливою
щоб не була такою полохливою
від щирого вітра у полі не втікати
серед інших немогла його шукати
навчіть мене в прості такі дні жити
без потреби, просто так не тужити
в очі без любові і жалі тихо дивитись
що іншу він має- в думках змиритись
навчіть мене просто не в мріях бувати
не з ним ось ці старі вальси танцювати
і не з ним в колі народні пісні співати
не дивитись як іншу він буде обнімати
навчіть мене ніколи ось це не памятати
як він говорив і боявся мене ображати
як просто тихо хотів мене поцілувати
і кожного в землю, за мене, міг закопати
навчіть мене будь ласка усе забувати
щоб ніколи нічого йому не пробачати
щоб я не памятала його солодких губ
і таких теплих міцних та хороших рук
Навчіть мене усього цього вас прошу
тоді можливо я і щастя до себе впущу
Інколи так завжди чомусь буває
Той що не любить щастя навіває
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427186
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2013
автор: Solnishko-‘๑’-