Проблема наша не в панах
Та вікових тяжких стражданнях.
Проблема наша в головах
Та в жадно зібраних бажаннях.
Чекання щастя, що прийде на чужих ногах
Та й звичка бачити у всьому крах.
Нас вистачає тільки на слова.
Щоденні нарікання на верхи.
І навіть не встаєм із-за стола,
Перебираєм їхні ті гріхи,
В яких і самі потопаєм,
Але ж за все ми їх караєм!
Бо ми чистенькі.
Руки в пір’ї.
І у всьому винні оті звірі,
Що на верху собі сидять
Тай по ночам спокійно сплять.
А ми давно уже не спим.
Бо ж національна є забава
Скинути панів язиком своїм,
Ударить їх словечком злим.
В словах гуляє наша слава!
В ділах же наших чистий лист,
Бо ж лінь жере все, як той глист!
До дій нажаль ми не готові.
Отой говорим за столом.
Хоч будем сидіть по горло в крові,
Їх винити в страшній змові,
Порівнюючи із вселенським злом.
У наших бідах винні лиш вони.
І ми не в змозі це змінити.
Нас просто втоптують в низи,
А ми все будем говорити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427083
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: Сашко Ткаченко