Плаче день дощем тривожним,
Тихо диха щемом весняним,
Душа горить коханням переможним,
Як в ті часи, коли мене любив.
Та час минав, життя стирались грані,
Минали дні, години, йшли роки,
Коли б раніше ти зізнався у коханні,
Могли б ми разом бути навіки.
Трава в росі бринить тужливо,
Та прийде час, воскреснуть мрії всі,
Життя прожити двічі неможливо,
Тож хай воно минає у красі.
Згорає день у заграві пожежі,
І тихим смутком повняться серця:
Хіба в коханні намалюєш межі
Чи мудрості нап'єшся до кінця?!
Цвітуть акації високі, рослі,
Їх пахощі дарують серцю щем,
Чому так пізно стали ми дорослі
І нарізно у вир життя ідем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427044
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: Аллочка