Зустрілися якось в інтернеті,
Він зразу фразами зачарував
Від імені свого алаха,
Чарівних орхідей картинки слав.
І закохалася вона одразу,
хоча той хлопечь був араб,
Не вилікувати їй ось цю заразу,
Йому ж потрібен просто раб.
І тут він пропонує вийти заміж,
а та вся сяє в вишиньках,
Кричить до мами де придане,
Тепер нас захистить Аллах?..
І маму умивають сльози ,
І голка пальці коле кожну мить,
Бо паранжу пошила мама донці
І більш за все душа болить.
На балахоні вишиті смереки,
Калина розцвіла між них,
Для доньки шила в путь далекий
І сльози були дощ для них.
Кохайте милі українців,
Не проміняйте сало на гозель
І українець може дать по пиці,
Й невипустить нікуди із осель.
Як хочте ви ходити в балахонах,
То й на Вкраїні ми введемо паранжу
І овець триматимемо у загонах,
Та сала не заміним на фігню...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426971
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: mister_Warden