Я біла ворона

Що  страшно  у  житті?Смерть  чи  життя?
Ми  ходимо  серед  померлих,друже.
Та  поміж  тих,хто  вже  немає  Я.
Відкуплених,невірних  і  байдужих.
Хто  руку  не  подасть  нам  у  біді,
Для  кого  найдорожче  в  житті-гроші.
Це  я  кажу,можливо,  і  собі,
Не  можуть  бути  всі  і  всім  хороші.
Та  гроші  є  не  зло.Лиш  дивлячись
В  чиїх  руках  та  зброя.Як  і  інша.
Як  слово,влада...Тільки  сміючись
Ходила  навіть  смерть  на  рік  старіша...
Та  я  хочу  підтримати  всіх  тих,
Хто  білою  вороною  кружляє.
Хто  серед  всіх  померлих  і  живих
Себе  на  посміх  навіть  виставляє.
Та  я  хочу  тим  руку  подати,
Хто  знає-помиляється  лиш  більшість.
Хто  хоче  лиш  себе  в  житті  знайти,
І  кинути  себе  можливо  в  вічність.
Що  страшно  у  житті?Натовп  живих,
Що  йде,куди  пошлють  за  подарунки?
Чи  йти  самому  навіть  до  мертвих,
Звернувши  за  обшарпані  лаштунки?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426809
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.05.2013
автор: Відочка Вансель