Не бурчи на світ людей,
Бо таке у них життя,
Тут не діє світ тіней,
Лиш обставини буття.
Світ і добрий, світ і злий,
І розумний і дурний,
Хоч і вовком довго вий
Світ не зміниш, він такий.
Прогрес техніки й наук
Розширяє горизонт
І для радостей і мук,
У людей постійний фронт
Боротьби за кращий світ
І за свій куточок в нім,
І за довгий свій політ
Й для нащадків добрий дім.
Чи можливо у борні
Добровільно відступать
І сказать родині – ні,
Треба жити і страждать.
Ти не згоден воювать,
Інші хай ідуть у бій
Перемоги здобувать,
Й збережеш куточок свій.
Так покращення не жди,
Бо програєш все, що є,
Зникнуть і твої сліди,
Борони ж буття своє.
08.01.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426727
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.05.2013
автор: Георгій Грищенко