Намалюю мільйони утопій
У гущавині сірих штрихів
Відокремлю свідомість, як опій,
Із плечей скину тяжі гріхів.
Пробіжить надтонка несвідомість
Натюрмортом в мільярд кракелюр,
Лиш загине сама… А натомість
Стріне сонце в тіні кон’юктур.
Змочу пензель у фарбах олійних,
Розмалюю терпкий світ констант,
І у нотах примарних лелійних
Заховаю життя фоліант.
Поскладаю всі дні чорно-білі
В переплети багряних тенет
І занурю думки занімілі
В сонне море гарячих комет…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426622
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: E. Insomnia