Я відкрила тебе, ніби книгу бажань завелику.
Ці ритмічні пірнання – прадавня розпечена суть.
І сміялися вікна весною, і безум покликав,
І було дуже сильно, і млосно, і тепло, мабуть…
І було як уперше, як має ставатися вперше:
Ця розпечена плоть і далекий нестримний політ.
Твої очі – в моїх, твої руки і рухи – довершені,
Це доволі стрімкий і жагучий відрив від землі.
Тіло марило, мабуть, захмарило все нам навколо.
У туманах лише відчуття і торкання твої.
Засолодкий нектар. Я знімаю усі заборола,
Я ріка, я ріка, випивай ніжні хвилі мої…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2013
автор: Marina Kiyanka