С П Р А В Ж Н Я

(З    Максуда    Ібрагімбекова)
Пора    не    пізня,    хоч    й    не    рання,
Щасливим    часто    не    до    часу,
Йому    зустрілась    самка    справжня
Найвищого    земного    класу.
Одна    на    тисячі,    мільйони
З    ходою    гордої    красуні  -
Бажань    миттєвих    і    полону,
Цариця    поглядів    мужчин.
У    жінок,    як    таку    бачать,
Настрій    миттєво    пропадає,
Зляться,    сваряться  чи    плачуть  -
Справжність    ніщо    не    заміняє:
Велич    духу,    ніжність    душі,
Усі    старання    й    намагання  -
Вона  ж      бере    все    без    зусиль
На    підсвідомому    зваблянні.
В    невідворотності    постійна,
У    жартівливості    мінлива,
Незалежна,    горда,    вільна
Смілива,    впевнена,    красива.
На    дно    звабливого    озерця
Від    початку    й    до    загину
Кинув    душу,    щире    серце
Любові    пристрасній    дівчині.
Життя  -  ріка    між    берегами,
Сміються    й    плачуть    водограї,
Усе  змінюється    з    роками
Та    незмінна    вдячна    пам’ять.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426590
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: БГІ