Не кажи, що життя не те – воно ж твоє
Дароване тобі й прошите не одною долею
Знаю сьогодні плачеш ти
Через пороги важко перейти
Це лиш нині так, а завтра
А завтра теж буде ніяк
Хіба ж бо винен хто тобі
Що в щастя віру геть прогнав
Одинокість сам для себе ти обрав…
Падай геть, вивільнюй душу
Що ж ти себе замурував
Піднімайся й силу духу випускай
Руйнуй той мур
Сьогодні день твій вже настав
Вперед іди навпроти страху
Жени його не озираючись за ним
Дивись на себе, глянь на руки
Придивись і ти побачиш світ
Неосяжний, вільний, щастям повний…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426588
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: Василь Великий