Лихвар

«Накололи»  померанчі,
Дали  укусить…
Та  й  зібрались  на  майдан
За  царя  рядить…

Довго  й  зимно…гомоніли:
Краще  без  царя!
А  що  поки,  -  порішили…
Взяли  лихваря.

А  лихвар  –  слуга  народу,
Підкову  «пригрів»,
Бо  недай  чого…  ще  вкрадуть,
Для  чужих  джмелів.

Як  лихвар,  усі  посади,
Рідним  роздавав…
Ну  скажіть  на  бога  ради:
Щось  нацарював…

І  хоч  як  не  вихвалявся,-
Скінчилась  Пора,
Бо  народу  страх  боявся
Розум  лихвара.

Все  продав  і  честь  і  совість,
Крісло  й  те  продав,
Навіть  гроші  на  лікарню,
Що  зібрав,  -  украв.

Не  щастить  нам  «любі  друзі»
З  нашими  царами,
Ліпше  сонця  нема  влади…
На  землі  над  нами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426504
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.05.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)