Весна. Вечірній чай.
Напевно це для мене рай..
Балкон. Цигарка. Й місяць поряд
Розмовами своїми морить.
Свідомість хоче заховатись,
А тіло хоче закохатись.
На мить.
Та темінь проти всіх бажань, -
Не хоче зайвих коливань.
Ой. Кажан сміливо підморгнув!
Й уваги моєї хапнув..
Та місяць на це не зважає
І лекції свої читає.
Думки його запахли смутком, і..
зірочки потухли хутко.
І стало темно і спокійно..
На мить. І час пішов повільно..
За мить. В думках швиденько пробіг блиск..
На мить. У серці аж піднявся тиск..
На мить. А на очах з”явився піт..
На мить. Зловив думок своїх політ..
На мить. Розмова з місяцем кипить!
В квартирах гасне нудний день,
й огидна згадка про вечір.
З реклами посміхається олень,
Та місяць цього не бачить:
спокійно й поважно шепоче й
потрібним відчути себе хоче
На мить..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426445
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: owltime